Розглянуто питання про визначення підгрунтя права. Після Другої світової війни і жахливого досвіду нацизму стало очевидним, що державна воля не може бути визнана єдиним "вірним" джерелом права. Відповідно правознавці стали шукати інші методологічні шляхи, які б дозволили "обминути" позитивізм та віднайти право не як "зовнішнє" щодо людини явище, вкорінене у примусі, але як феномен, який має свої витоки у бутті. Базою для подібних досліджень стали праці багатьох філософів, насамперед - М. Гайдеггера. Але чи належить право лише до сфери "несправжнього буття"? Чи право і екзистенція все таки є сумісними? На ці питання "транзитом" через ранні праці В. Майхофера і намагається знайти відповідь Г. Шпренгер.